Майже кожен ЖЖ-ист в моїй стрічці друзів написав про його враження про фільм "2012"...Чєм ми хуже, так сказаць... Отож, в прекрасну неділю, насичену чемною пиятикою та друзями-ідіотами (лише в позитивному значенні цього слова) переглянула один із найкращих апокаліптичних фільмів! Не буду нічого говорити про спецефекти, бо слів немає, щоб це все описати! В загальному потішив сюжет - точніше його максимальна наближенність до потенційної реальности - виживають лише багатії - купку бідоти, чесної та щирої, проте бідоти, не беремо до уваги. Логічний підхід до вирішення проблеми - для того, щоб зберегти вид, можна пожертвувати мільйонами-мільярдами (все рівно, иншого способу немає...). Розмішив український боксер з багатообіцяючим та традиційним українським іменем Султан, російський акцент в англійській мові в українському перекладі))), АН-225 та непереможна доброта мужнього російського президента. Инколи складалось враження, що фільм знято на зомовлення РФ.
Отже, висновок: фільм вартий уваги!

з.і. людей в кіно як гамна!

прошу в друзі =)

Горе-поэт

Ляля Касимова

Бу-Бу-Бу. Бу-Бу-Бу. Бу-Бу-Бу.
Только эта лишь строчка в мозгу.
Ба-Ба-Ба. Ба-Ба-Ба. Ба-Ба-Ба.
От неё не уйти никуда.
Бе-Бе-Бе. Бе-Бе-Бе. Бе-Бе-Бе.
Я с тобою везде и нигде.
Бо-Бо-Бо. Бо-Бо-Бо. Бо-Бо-Бо.
Мог бы лучше, но о-го-го-го.
Бя-Бя-Бя. Бя-Бя-Бя. Бя-Бя-Бя.
Блин, кончается мысль моя.
Би-Би-Би. Би-Би-Би. Би-Би-Би.
Вот такие-вот вышли стихи.

 Р.S. кінець людства близько....

 кілька днів високої температури і як сьогоднішній наслідок - дуже багато випитого алкоголю =) от саме зараз! напевне відкрилась якась-там (не пам'ятаю, як правильно то написати=) за рахунком чакра і пишу вельми непогано =)) Отож, резюмую: всім гарного вечора і прекрасного Мартіні саме мені! Цілую всіх де можна, тримайте пензля (вибачайте за банальнощі) і бувайте здорові :*

Дві самотності можна скласти докупи, два страждання зносити разом.

Жінки роблять дурниці не з недбальства чи легковажности, а тоді, коли вони дуже нещасливі.

...п'ятнична забава в Позитиві ще раз довела, що головне не музика, місце та компанія, а настрій... з anja_lu як завше дали жару =) хвоточки, передчуваю, будуть скоро. 

От це зараз сиджу на роботі, натхнення працювати немає зовсім, проте сонячна погода за вікном абсолютно не викликає в мене бажання відпочинку: старієм... дратує романтика, дитячість та всілякі вибрики. Дайош раціоналізм в маси! 

З.І. Всім лушпням, що зараз на роботі, фізкульт-привіт! =)

..урочисто вчора завершили переїзд...запрошуємо в гості =))

З.І. відгуляли перше новосілля  

 а на вихідних було так добре! стрибнула ще раз із парашутом, вперше сіла на коня, покаталась із скаженим перегоничем по сільських дорогах, посмакувала смачнющих смаколиків (Оріку респект!). Адреналін замість алкоголю. А в офісі зараз надзвичайно нудно...

З.І. Два дні до великого переселення народів....

У вівторок , 8 вересня, весь світ відзначав, як на мене, одне з найкращих свят, - день мрійника. Як годиться весь день, який я провела на колесах (вічний-вже-остогидлий-давно-нічого-новенького-тільки-ще-один-штамп-в-паспорті маршрут Львів-Познань), мріяла-роздумувала. Мушу зізнатись, це одне з моїх улюблених занять (через що всі мої проблеми=). Звісно, the more you want – the more you get, за умови, якщо ти не ледащо та щось із запланованого та намріяного починаєш втілювати. В мене проблема, як завше, залишається одна-однісінька: настільки багацько тих мрій, що голова йде обертом від усвідомлення невідворотности остаточного рішення. Хоча це теж не зле, оскільки на місце здійсненої мрії завжди втулиться инша, що рятує від так званої «депресії переможця».

З.І. Також того дня нарешті дочитала Fight Club by Chuck Palahniuk. Шкода, що спершу для мене був фільм. Шкода, що так довго не могла дістатись до книги. Шкода, що немає хорошого перекладу українською, для тих, хто не може дозволити собі натішитись оригіналом. Резюмую: книга впевнено потрапила в мій TOP 10 Must-To-Read-Before-You-Die. 

[10:26:36] Nadiya Martsenyuk:              гандони одні навколо
[10:26:44] Марія Капустяк:                   (rofl)
[10:26:46] Nadiya Martsenyuk:              ми наче в аптеці живемо
[10:26:53 | Nadiya Martsenyuk:             у відділі для контрацепції

Якщо у вас є дєцко і бажання закупитись в Інтерсіті (що на пр. Чорновола), можете те саме дєцко спихнути на руки хорошому дядькові та теж непоганим тітонькам в Дитячому Розважальному Центрі "Леопарк". Оскільки того дядечка я знаю особисто, можу сказати, що людина досвічена і дуже витривала до дитячих каверз  =) Всі дипломовані психологи, хороші батьки. Все обладнання екологічно чисте та виробництва не!! українського =( , тобто безпечне та якісне.
 

На вихідних побувала вперше в житті в Кам'янці. Вражень купа. Смотрицький каньйон, Старий Замок, Старе місто, багато зелені та провінційне життя - ляпота =) Мам кілька знимок, кому цікаво - заходимо й дивимось =)
З.І. На роботі гаряче...=(

Минулої неділі разом із ще такими ж сімома хворими на голову придурками здійснила свою мрію: стрибнула з парашутом! Описувати туткай, яке це задоволення і скільки кайфу я вловила за тих три хвилини, не буду, -  розкажу усно, кому буде цікаво =) Завтра, за сприятливого збігу обставин, здійсню свій другий стрибок. Тішуся як слон!
Ще про здійснення мрій: вчора моя маленька сестричка, вона жolyuha, проколола собі язик, про що вже давненько мріяла. Можу похвалитись, що без мого сприяння вона ще два роки (до повноліття) ходила б як нормальна людина без залізяччя в роті. Окрім цього, те мале паскудство навчилось літати на параплані (за що я її тихо ненавиджу), що додало ще одну річ до списку здійснених мрій минулого тижня. 

Розумний, дотепний, ввічлий...Працьовитий, серйозний, адекватний...Симпатичний, акуратний, ввічливий...Так ще й має якісь до Вашої особи  сентименти. А Вас просто не пре! Питання єдине: З жиру біситесь?? 

Вже рівно місяць на новій роботі =))) Мені респект і уважуха =) 

Перш за все, хочу привітати всіх будівельників із їхнім професійним святом. А оскільки в моїй сім'ї їх аж двійко, так ще й один з пихою має право носити медальку "Засуженого будівельника України", до речі, врученою самим паном Президентом, то від щирого серця та найостаннішого закапелка душі вітаю моїх найрідніших =) Але щоб згадати вже усіх, запощу розкопану сьогодні знимку "2 в 1", на якій моє молодше чудо olyuha  тримає хвоту малої мене =) усміхнуло...Класно, все-таки, бути не єдиним дєцком в сім'ї